Хімією в Чернівецькому університеті вчені займались з 1875 року. Керівником хімічної лабораторії був приват-доцент Празького університету Ріхард Прібрам. З 1879 року Р. Прібрам – ординарний професор університету і незмінний керівник хімічної лабораторії протягом 25 років. У 1919 році, коли Чернівці ввійшли до складу Румунії, на науковому факультеті відкрито дві кафедри (інститути) – неорганічної і аналітичної хімії та органічної хімії.

У 1923 - 1924 н. р. на кафедрі неорганічної хімії, крім завідува­ча, працювало ще 8 співробітників. Як і в австрійський період, кож­ний із співробітників працював над власною науковою тематикою. Єдиного наукового напрямку (наукової школи) на кафедрі не було. Так, доктор Ф.Шварц займався проблемами азотної кислоти, Ганна Душер - одержанням чистих речовин, Герман Кон - синтезом та вивченням властивостей меркаптанів, Йосип Штернлут досліджу­вав сполуки фосфору, Олександр Ліспер вивчав властивості магнію та його сполук, А.Шмідт займався кетонами, а І.Кукулеску - одер­жанням та властивостями галогенідів цинку.

На початок 1925 року на кафедрі працюють три доктори наук, чотири асистенти, два лаборанти і два працівники допоміжного пер­соналу. У 1926 - 1927 навчальному році на кафедрі уже 14 співро­бітників. Кафедра росла і розширювалась, зростали і завдання, які покладались на неї: читання курсів з неорганічної, аналітичної, органічної, фізичної та початкової хімії, а також з кристалографії, мінералогії, геології та петрографії.

У зв'язку зі збільшенням обсягу робіт, які виконувала кафедра, у 1926 році її поділяють на кафедру органічної та кафедру неорга­нічної хімії .

За рік до прилучення Буковини до Радянської України (1939) на кафедрі неорганічної хімії працювало 5 докторів, з них один професор і троє працівників до­поміжного персоналу.

Після воз'єднання Буковини з Радянською Україною (1940) колишній Чернівецький університет, який носив ім'я румунського короля Карла II, з румунською мовою викладання реорганізовуєть­ся у Чернівецький державний університет з українською мовою вик­ладання. На початку хімічний факультет мав дві кафедри - неорганіч­ної й аналітичної хімії. Йшов швидкий процес становлення і розбу­дови факультету. Уже через два місяці, після притоку кадрів, на фа­культеті було чотири кафедри: неорганічної, загальної, органічної й аналітичної хімії.

Більшість викладачів прийшли на факультет з різних куточків України, оскі­льки своїх буковинських кадрів майже не було. Доступ до навчання для українців був обмежений, а викладачі-румуни, як уже згадува­лося, виїхали.