ќновлено
2013-08-29
17:34

 

Ќовини


 
 

 ≤нформац≥€ дл€ аб≥тур≥Їнта 

 

ƒо уваги студент≥в першого курсу х≥м≥чного факультету. Ќастановч≥ збори в≥дбудутьс€ 1 вересн€ 2013 р о 10 год у 47 аудитор≥њ третього корпусу х≥м≥чного факультету. 

 

—писок студент≥в першого курсу, поселених у гуртожиток

 

ѕ≥д час ѕетр≥вського €рмарку студенти х≥м≥чного факультету „Ќ” проводили в сквер≥, що навпроти, "х≥м≥чну сол€нку"

¬они запропонували гл€дачам 15 ц≥кавих досл≥д≥в: "стрибаючий натр≥й", "х≥м≥чний вулкан", "ф≥олетовий джин", "х≥м≥чний м≥номет", "вибухов≥ бульбашки", "золотий дощ", "фараонов≥ зм≥њ"… ƒетальн≥ше тут>>>

 

 

 

 

ѕосв€та по-х≥мфак≥вськи

або €к весело, ц≥каво ≥ смачно

провели х≥мфак≥вц≥ один ≥з вересневих вих≥дних

Ќадвор≥ тепла та €сна погода. ќс≥нн≥ дн≥ радують нас своњми золотими барвами. ј значить розпочавс€ навчальний процес…

         ƒружн€ х≥м≥чна родина у склад≥ студент≥в, викладач≥в та головних д≥йових ос≥б – першокурсник≥в зустр≥лас€ 28 вересн€ на вижницьк≥й турбаз≥ «„еремош».

ƒо м≥сц€ зустр≥ч≥ добиралис€, хто €к м≥г. јле найвесел≥шою, мабуть, була поњздка пот€гом. Ќе зважаючи на те, що в≥д’њзд  затримавс€ на годину, в≥н супроводжувавс€ оплесками, веселим см≥хом та п≥сн€ми першокурсник≥в. —аме в таких ситуац≥€х можна познайомитис€ ближче ≥ д≥знатис€ багато ц≥кавого не лише про своњх однокурсник≥в, але й про себе самого.

«а три години чого т≥льки не було! —к≥льки ≥гор, анекдот≥в та просто веселих ≥стор≥й згадалос€. јле саме наближенн€ к≥нцевоњ зупинки викликало найбурхлив≥шу реакц≥ю. “ому вже за дек≥лька хвилин ус≥ прибульц≥ п≥д кер≥вництвом ћенделЇЇва та його пом≥чник≥в вишикувалис€ шеренгою на вижницькому асфальт≥.  ” сон€чн≥ дн≥ «бабиного» л≥та на вулиц€х ¬ижниц≥ людно, ≥ щоб не зливатис€ з натовпом, у х≥м≥к≥в нова мода – б≥л≥ халати та р≥знокольоров≥ стр≥чки на голову. “≥ ж, хто не дотримавс€ модних тенденц≥й, був покараний. ј покаранн€ було ще тим! Ќе вм≥Їш в≥дпов≥дати за своњ вчинки – значить малюк, а дит€ без п≥дгузка н≥куди. ћолода команда х≥мфак≥вц≥в, блукаючи дорогами райцентру, в≥тала зустр≥чних своњми гаслами-прив≥танн€ми. ” в≥дпов≥дь - щир≥ посм≥шки та побажанн€ вдало провести час. Ќелегка дорога ≥, нарешт≥, пункт призначенн€ – база в≥дпочинку. јле перед входом на територ≥ю проводитьс€ суворий контроль щодо на€вност≥ «горючих» напоњв. ¬насл≥док перев≥рки ви€влено: таких напоњв н≥ в кого майже немаЇ…


         ƒал≥ було дуже в≥дпов≥дальне завданн€ дл€  старшокурсник≥в – поселенн€ та об≥д. ≤з цим вони справились на «ура!». ј тому, в≥дпочивши та пооб≥давши, н≥хто не став га€ти часу. —повнен≥ сил та активност≥, в оч≥куванн≥ чогось незвичного вс≥ перенеслись на гральне поле.

         «–озпочинаЇмо змаганн€, – прозвучало ≥з уст ведучоњ, ≥ першокурсники вишикувались у три команди з бажанн€м вибороти своЇ право бути найдостойн≥шим х≥м≥ком. ƒл€ цього були проведен≥ змаганн€ на ви€вленн€ найкращих збирач≥в картопл≥ та л≥карських рослин, найвправн≥ших л≥тун≥в на персональних м≥тлах, себто Ѕаб-яг, найшвидших б≥гун≥в ≥ най голосист≥ших крикун≥в.

≤ хоча перемогу здобула команда ««еленка», вс≥ зрозум≥ли, що перемогла дружба. ј судд≥ були сувор≥-пресувор≥: Ѕурат≥но ќлег ¬асильович, ѕеп≥ ƒовга ѕанчоха на ≥м¢€ ≤рина ¬олодимир≥вна  ондратьЇва та  арлсон, €кий живе на х≥мфац≥ на посад≥ доцента ¬≥нклера ≤гор€ јроновича. ’то-хто, а вони бачили вс≥ недол≥ки ≥ переваги команд у виснажлив≥й боротьб≥. “ак, змагатис€ – це нелегка справа, але судити - ще складн≥ша.

 ƒал≥ була ще напружен≥ша битва – викладач≥ проти студент≥в. ≤ поступатис€ у ц≥й битв≥ н≥хто не планував.  ’≥м≥чн≥ елементи, куди ж х≥м≥ки без них? “а хто згадаЇ б≥льше елемент≥в: викладач≥ чи студенти? ÷≥каво, чи не так? ј хто швидше пройде дистанц≥ю кроками л≥л≥пута? ’то розгадаЇ казкового геро€, не бачивши його портрета? ’то зум≥Ї швидше не просто назвати, а  розгадати виконавц≥в в≥домих п≥сень? ” ц≥й битв≥ вже з н≥чийним рахунком перемогла дружба.

ƒал≥ першокурсник≥в чекала подорож до крањни ≥ншоњ √алактики. ѕодорожуючи м≥стами, юн≥ х≥м≥ки шукали уривки карти √оловного ’≥м≥ка ≥з вказаним м≥сцем «скарбу». ÷иган≥€, Ѕотан≥€, √ол≥вуд≥€, Ћ≥л≥пут≥€, ÷укер≥€ готували ц≥кав≥ ≥ см≥шн≥ завданн€. Ѕлукаючи у пошуках нового шматочка дорогоц≥нноњ карти, вс≥ енерг≥йно п≥дкорювали кам’€н≥ дороги та вузьк≥ стежинки берег≥в „еремошу. ќстанн€ перешкода ≥ карта в руках. ƒекан! ¬каз≥вки! «—карб» знайдено! ј там: ≥ кл€тва, ≥ чар≥вний ел≥ксир знань, ≥ розчин-позначувач, ≥ салюти.                  

 –озписан≥ формулами весел≥ обличч€, з нетерп≥нн€м чекали кл€тву €к символ посв€ченн€. Ќа неб≥ св≥тив повний м≥с€ць, перетворюючи звичайних першокурсник≥в у справжн≥х х≥м≥к≥в. “епер точно н≥що не зламаЇ х≥м≥чний дух


ј на турбаз≥ куховарочки вже начаклували в казанках смачну њжу, щоб подбати про енергетичний запас студент≥в. јпетитна каша ≥з сосисками та смачним салатиком сподобалось нашим наймолодшим х≥м≥кам, та й старш≥ курси тихенько њх п≥д’њдали.

         ≤ знову починаЇтьс€ бурхлива реакц≥€. Ќа х≥мфац≥ ви€вилос€ багато танц≥вник≥в. ¬с≥ намагались влитись у ритм, ≥ поводили себе мов неслухн€н≥ молекулу у хаотичному броун≥вському рус≥. “а ще й наша дотепниц€, старшокурсниц€ ћар≥чка √ондурак не залишила н≥кого байдужим до прекрасних гуморесок на зразок  шухл€ди ≥з бджолами.

          оли вже сх≥д сонц€ недалеко - потр≥бно спати. “а куди ж там в≥дпочивати?  ≥лька годинок сну ≥ набравшись сил х≥мфак вирушаЇ у пох≥д високо в гори. ћилуЇ око прекрасний краЇвид по-ос≥нньому од€гнених дерев. ѕотенц≥йн≥ €ми та енергетичн≥ бар’Їри усп≥шно долали студенти, блукаючи вижницькими стежками. ƒ≥ставшись крайньоњ точки маршруту, ласували подарунками викладач≥в – смачними цукерками. ќднак нав≥ть з њх допомогою тепер молекули-студенти, €к≥ так ≥нтенсивно рухались вноч≥, все б≥льше спов≥льнювали св≥й темп.  “аки давалис€ взнаки нех≥м≥чн≥, а справжн≥ г≥рськ≥ висоти.  оли ж ус≥ д≥сталис€ м≥сц€ ноч≥вл≥, почалось пакуванн€ речей…

 —томлена в≥д приЇмних блукань крањною «х≥м≥њ» дружн€ родина х≥мфаку поверталась додому, забираючи з собою весел≥ спогади та позитивн≥ емоц≥њ задл€ пл≥дноњ прац≥ вже в навчальних аудитор≥€х та лаборатор≥€х. 

“акий чудовий в≥дпочинок х≥мфак≥вська родина отримала завд€ки високо квал≥ф≥кованим кухар€м, €к≥ в≥дшл≥фовували своњ кул≥нарн≥ навики упродовж 5 рок≥в навчанн€ на х≥мфац≥, г≥дам “евтулю ярем≥ ёр≥йовичу, ƒ≥йчуку ¬олодимиру ¬асильовичу та ¬≥нклеру ≤горю јроновичу, €к≥ знають, ну, майже ус≥ таЇмниц≥  арпат, а також профсп≥лц≥ та студрад≥ в обличч≥ —н≥жани ѕакул€к, ћар≥њ  оваль та Ѕожени Ћ≥ньовоњ, €к≥ блискуче керують нашою студентською громадою. «нову ≥ знову наш≥ ми довели, що кращий серед кращих р≥дний ’≤ћ‘ј !!!

√≥дами п≥д час нех≥м≥чних пригод х≥мфак≥вц≥в у горах були маг≥странти —в≥тлана —ов≥нська та —в≥тлана ћалецька

 

 

∆итт€ х≥м≥чного факультету у св≥тлинах

ѕосв€та студент≥в першого курсу (м. ¬ижниц€, 2012 р.)

                      

                   
 

                 

                  

                 

                  

 

     

 

ƒень х≥м≥чного факультету

      

      

      

 

—тудентська наукова конференц≥€ 2012

     

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

 

 


2012-05-25 20:08:35
Ќова книга 2012 

 


¬идавництво «Ќовий —в≥т – 2000» (м. Ћьв≥в) видало навчальний  пос≥бник: ¬≥нклер ≤.ј., “евтуль я.ё. ≈колог≥чна безпека джерел енерг≥њ.  ¬≥д традиц≥йних до сучасних ≥ перспективних. – Ћьв≥в : «Ќовий —в≥т –  2000», 2012.-277 с. (–екомендовано ћќЌмолодьспорту ”крањни).


         Ќавчальний пос≥бник рекомендовано студентам еколог≥чних спец≥альностей ¬Ќ«.


         ” пос≥бнику розгл€нуто особливост≥ функц≥онуванн€  теплових, атомних ≥ г≥дравл≥чних електричних станц≥й. ќписано  використанн€ енерг≥њ в≥тру, морських приплив≥в, п≥дземних термальних  вод, сон€чного випром≥нюванн€. јкцентовано увагу на можливост€х ”крањни у  використанн≥ в≥дновлюваних джерел енерг≥њ.


„имало уваги зосереджено на використанн≥ перспективних  пристроњв – теплових помп. ’оча у розвинутих крањнах досв≥д використанн€  цих систем досить великий, в ”крањн≥ вони майже не застосовуютьс€.  ƒетально описано використанн€ в≥дновлюваноњ рослинноњ сировини дл€  виготовленн€ горючого газу й р≥дкого палива. Ќалежно описано можливост≥  х≥м≥чних джерел електричного струму, традиц≥йн≥ ≥ перспективн≥  гальван≥чн≥ елементи, електричн≥ акумул€тори.


          нига буде корисною не т≥льки студентам – екологам,  але й вс≥м, хто ц≥кавитьс€ еколог≥чною безпекою джерел енерг≥њ,  можливост€ми альтернативноњ енергетики.


 

  Ќазад
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterЧШ&E@'`Јчchnu.edu.ua
 © 1999-2010 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.